Питний режим футболіста

Наскільки значущою є роль водного режиму в житті футболіста?

Людина складається з води в середньому на 80%. Ось і виходить, що без води ми, як у пісні, «і не туди, і не сюди». Цей принцип діє і в житті, і, тим більше, в спорті.

Взяти, наприклад, навантаження футболіста, особливо в літню пору: організм гравця зазнає таких великих змін, що втрати води сягають 3-4 кг. І це після одного тренування!

Коли футболіст, навіть і молодий, повертається з гри або інтенсивного тренування, у нього навіть темні кола під очима з’являються і таке відчуття, ніби очне яблуко впадає в очну ямку. Цей симптом, досить простий, візуальний, говорить про те, що гравець втратив дуже багато води, сил, енергії.

Лікарі про це, безумовно, знають і ситуацію цю повністю контролюють. Те, що футболіст втратив, ми повинні йому віддати, заповнити. Разом з водою з організму іде безліч мікроелементів: калій, кальцій, магній, фосфор, залізо тощо. Тому спортивні лікарі та масажисти зобов’язані заповнити цей баланс, водно-сольовий обмін, який порушився.

Яким чином відбувається ця допомога?

Уявіть собі ваги: ​​дві чаші, що знаходяться в крихкій рівновазі — це водно-сольовий обмін. Якщо він порушений, людині не вистачає води, одна з чаш починає переважувати, втрачається рівновага — відбувається зневоднення організму.

Щоб цьому запобігти, даємо різноманітні фруктові напої зі спеціальними добавками, які губляться в період інтенсивної роботи мікроелементів. Це наша «перша допомога» зневодненого організму.

Підхід до водного режиму завжди був однаковим?

Наука не стоїть на місці, в тому числі і медицина. Раніше теорія існувала така: раз у гравця зайва вагу, значить у ньому зайва вода. І тоді тренерський колектив вирішував не давати води за всяку ціну. Були випадки, що в обід не годували футболістів першим, гарячим.

Це був невірний підхід. Згущення крові, яке відбувається під час зневоднення організму, загрожує великими небезпеками. Так можуть з’явитися тромби — це коли кров замість нормальної рідкої субстанції перетворюється в подобу сметани. Через тромбоутворення кров не зможе збагачувати організм киснем, тому жартувати цим ні в якому разі не можна.

Зараз же існує думка — нехай п’є стільки, скільки хоче. У тренувальному режимі, особливо під час спеки, кожні чверть години треба заповнювати потовиділення. Коли тренування носять передматчевий характер, тут можна обмежити гравця в воді. Чому? Тому що в матчі ніхто не дасть тобі можливість зупинити гру і поїти команду. Тут уже повинен проявитися характер футболіста, треба терпіти.

Чи залежить кількість рідини, що втрачається, від амплуа футболіста?

Це більше залежить від віддачі гравця. Людина, яка віддасть себе повністю в грі, втратить багато води; якщо віддача буде неповна, а це завжди видно, то багато чого такий футболіст не втратить.

ВІДНОВЛЕННЯ «з парком»

Які інші компоненти водного режиму?

Після тренування футболісти йдуть в душ, а потім на них чекають «відновлювальні заходи», реабілітація. Іноземні тренери також називають цей процес «регенерація».

Завдання — повернути вихідні дані гравця. Він купається, миється, плаває, потім — в лазню. Похід в лазню — один з основних заходів, який носить характер відновлювального плану. В лазні виділяються шкідливі речовини, які не вийшли під час тренування. Йде освіження, очищення організму.

Набивати шлунок перед парною немає сенсу, тому туди гравці йдуть на порожній шлунок. Уже в самій лазні даємо гравцям всілякі напої, бажано з вітаміном С — це журавлинна, бруснична, лимонна вода. Тому що вітамін С — носій імунітету.

Плюс до цього обов’язково потрібно додавати харчові добавки: курагу, родзинки, горіхи. Якщо подається чай, то він неодмінно повинен бути з лимоном. Також чітко повинні дозуватись заходи в баню — максимум 2-3 заходи, оскільки від того, що ти пересидиш в парильні, нічого доброго не буде.

Холодні або гарячі напої краще пити в лазні?

Це залежить виключно від клімату. Якщо за віконцем -15, то дайте після тренування гравцеві чай з лимоном, а в лазні теплі напої. Влітку ж, в спеку, чай погано переноситься, тому краще пити прохолодні напої — соки, мінеральна вода, квас. Все, само собою, високої якості.

Ось, наприклад, зараз важко знайти якісний квас, а чим попало гравця теж поїти не станеш. Тому краще готувати квас самостійно. Ще важливо підкреслити, що напої влітку ні в якому разі не повинні бути крижаними, навіть якщо за віконцем +20. Тому що такі контрасти — розпарений гравець попив води мало не з льодом — ведуть до пневмонії або ангіни. Цього, звичайно, допускати не можна.

Лазні адже теж бувають різні.

Практикуються три види лазні: російська, фінська і турецька. Російська — це лазня волога, температурний межа терпимості 100 з невеликим градусів, більше не треба. Фінська лазня — суха; в турецькій лазні розігрів йде, в основному, за рахунок пару.

Юні футболісти повинні паритися нарівні з дорослими?

Дітворі в віці до 14-16 років взагалі не варто відвідувати лазню. Молодий організм випробовувати такими перепадами температури не варто. До дітей дуже обережно потрібно підходити — і в напрямку харчування, і в напрямку тренувань, і в напрямку водних процедур. Як тільки дитина потрапляє в професійний футбол, у нього вже достатня м’язова маса, для того, щоб піддаватися тим же процедурам, що і старші.

Басейн — це відпочинок чи продовження тренування?

Це відпочинок і реабілітація. У басейні з нормальної, 75-кілограмової, людина перетворюється в чотирьох- п’ятикілограмову. Тобто досягається невагомість, гравець може розслабитися.

Тут ще й велика психологічна роль, тому що футболістові теж потрібно відновити емоції. Басейн може служити допоміжним лікувальним заходом. Наприклад, якщо потрібне відновлення м’язової тканини, яка має атрофію. Тоді необхідно, щоб футболіст стрибав у басейні на тій нозі, яка у нього хвора.

В якому випадку краще відмовитися від походу в басейн?

Якщо спостерігаються захворювання шкіри. В цьому випадку і гравцеві корисніше утриматися від водних процедур, і інші не заразяться.

Щодо загартування футболіста

У професійну команду футболіст повинен прийти вже загартованим, здоровим, сильним чоловіком. Так що починати загартовуватись спортсмену потрібно з дитинства. Звичайно, діти часом лінуються — комусь потрібно пояснювати, когось змушувати …

У будь-якому випадку основний тягар по загартовуванню маленького футболіста лягає на плечі його батьків, тренерів. Але ж дитина теж повинна розуміти, що мама поганого не порадить і слухатися її.

Взагалі виховувати в дитині дисциплінованість потрібно змалку. Природно, пірнати в крижаний басейн або ополонку футболісту не треба. Ні до чого це моржування, так як порушується терморегуляція. Якщо він взимку буде пірнати в ополонку, що він буде робити в спеку влітку? Йому захочеться цього холоду, а взяти його буде ніде. Це все крайності, в які я не раджу впадати гравцям.

Чи обов’язково приймати душ вранці?

Про це велася свого часу полеміка. Шкіра теж не гумова — вона і так після кожного тренування як мінімум два рази на день миється. Так що зранку можна цю процедуру і пропустити, необхідності в ній немає.

Порада.

Хлопці повинні мати хороші рушники, що вбирають вологу. Адже якщо спортсмен викупався, йому потрібно добре розтертися — це знову-таки масаж. Махровий рушник, махровий халатик … Відпочити, полежати, подивитися матч по телевізору, погризти горішки — це теж все потрібно.

«Водний» розпорядок дня:

— Підйом. Стакан хорошого енергетичного соку (тоді вже натщесерце можна проводити заняття. Це потрібно, щоб у людини заробив шлунково-кишковий тракт). Ранкова зарядка.

— Душ після зарядки. Сніданок. 2 години вільного часу до тренування.

— Душ після тренування. Обід. Тиха година. Вечірнє тренування (далі — основний курс водного режиму).

— Душ.

— Баня.

— Басейн.

Спортивний лікар Юрій ВАСИЛЬКОВ